перестрибувати

ПЕРЕСТРИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

1. кого, що і без дод. Роблячи стрибок, опинятися по другий бік чого-небудь.

Коли рів був невеликий, Карпо перестрибував його (Панас Мирний);

З-за паркана перестрибує Хома (Ю. Яновський);

Не хочеться писареві чоботи закаляти, підійшов до калюжі та й не знає, як через неї йому перейти: перестрибнув би, так дуже широка (з казки);

Перестрибнувши через купу залізного лому, перемішаного з цеглою, він несподівано наткнувся на двох бійців (Д. Ткач);

// З розгону, підскочивши, переміщуватися через кого-, що-небудь.

Розгойдавши шуліку, він кидає його вниз, і птах довго котиться по гострому камінню, перестрибуючи з розгону невеличкі кругляки (О. Донченко);

Дніпро кидався могутніми хвилями на камені і, перестрибнувши їх, котив заспокоєні води далі (А. Хижняк);

// перен. Переходити до іншого, наступного, обминаючи, пропускаючи щось проміжне.

Перестрибнути через тему.

2. з чого на що, під що і без дод. Стрибати, переміщуватися стрибком (стрибками) з місця на місце.

– Не впіймаєте, – сказала Олеся, перестрибуючи ще далі од берега (І. Нечуй-Левицький);

Поки ще було видно, я щасливо перестрибував з купини на купину, з горбка на горбик (П. Козланюк);

Рахім не міг всидіти на верблюді, і коли той проходив повз величезну гранітну брилу врівень з верблюжою спиною, хлопчик раптом перестрибнув на скелю (З. Тулуб);

// Ривком, ніби стрибком, переміщуватися на інше місце.

Стрілка годинника перестрибувала з хвилини на хвилину (В. Собко);

// Швидко поширюватися далі, перекидатися на щось інше (про вогонь).

Полум'я .. поповзло далі, перестрибнуло під самі Іванові ноги (Д. Бедзик);

// Швидко переходити з одного об'єкта на інший (про очі, погляд).

Очі перестрибнули на другу колонку передової (Ю. Збанацький);

// Час від часу з'являтися то в одному, то в іншому місці і швидко зникати (про відблиски вогню, світла і т. ін.).

Її гарячі, бездонні очі були так близько, що Олександр бачив, як у глибині горіли і перестрибували золотаві іскорки (П. Кочура);

Коли ж тверді і мужні куточки губ заграють, І теплий вогник раптом в очах перестрибне, – Ну, здорово! – він скаже, і всі присутні знають, Що виконано добре завдання їх складне (М. Бажан);

// чим, у сполуч. зі сл. очі, погляд. Швидко переводити погляд з одного об'єкта на інший.

Суворов різко обірвав мову й запитливо перестрибував розширеними очима по головах присутніх (С. Добровольський);

// перен. Порушуючи послідовність, переходити від одного до іншого (в думках, розмові і т. ін.).

Говорить [Крихточка] і мов пританцьовує. До того ж говорить, перестрибуючи з думки на думку, з предмета на предмет (Яків Баш).