перестрибувати
перестри́бувати
-ую, -уєш, недок., перестрибнути, -ну, -неш, док.
1》 перех. і неперех.Роблячи стрибок, опинятися на іншому боці чого-небудь.
|| З розгону, підскочивши, переміщуватися через кого-, що-небудь.
|| перен. Переходити до іншого, наступного, обминаючи, пропускаючи щось проміжне.
2》 неперех. Стрибати, переміщуватися стрибком (стрибками) з місця на місце.
|| Ривком, ніби стрибком, переміщуватися на інше місце.
|| Швидко поширюватися далі, перекидатися на щось інше (про вогонь).
|| Швидко переходити з одного об'єкта на інший (про очі, погляд).
|| Час від часу з'являтися то в одному, то в іншому місці та швидко зникати (про відблиски вогню, світла і т. ін.).
|| неперех., чим, у сполуч. зі сл. очі, погляд. Швидко переводити погляд з одного об'єкта на інший.
|| перен. Порушуючи послідовність, переходити від одного до іншого (в думках, розмові і т. ін.).
Значення в інших словниках
- перестрибувати — перестри́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перестрибувати — див. стрибати Словник синонімів Вусика
- перестрибувати — ПЕРЕСТРИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. кого, що і без дод. Роблячи стрибок, опинятися по другий бік чого-небудь. Коли рів був невеликий, Карпо перестрибував його (Панас Мирний); З-за паркана перестрибує Хома (Ю. Словник української мови у 20 томах
- перестрибувати — ПЕРЕКЛЮЧА́ТИСЯ (спрямовувати увагу, думки тощо на щось інше), ПЕРЕМИКА́ТИСЯ. — Док.: переключи́тися, перемкну́тися. Він віднедавна якраз переключився на пильне вивчення історії на території України... Словник синонімів української мови
- перестрибувати — ПЕРЕСТРИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. перех. і неперех. Роблячи стрибок, опинятися по другий бік чого-небудь. Коли рів був невеликий, Карпо перестрибував його (Мирний, І, 1954, 250); З-за паркана перестрибує Хома (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
- перестрибувати — Перестрибувати, -бую, -єш сов. в. перестрибнути, -ну, -неш, гл. Перепрыгивать, перепрыгнуть. Схиляються (хлопці) один до другого у кутку, а останні перестрибують. Чуб. III. 104. Словник української мови Грінченка