перестрибувати

ПЕРЕКЛЮЧА́ТИСЯ (спрямовувати увагу, думки тощо на щось інше), ПЕРЕМИКА́ТИСЯ. — Док.: переключи́тися, перемкну́тися. Він віднедавна якраз переключився на пильне вивчення історії на території України, бо от-от чекає на перепризначення на вирішальний Південно-Західний фронт (Ю. Смолич); Я не вийду (до вітальні). Вийти — значить остаточно зіпсувати собі настрій, вилаятися, перемкнутись на родинні справи (Я. Качура). — Пор. 1. перестри́бувати.

ПЕРЕСТРИБНУ́ТИ через що, що і без додатка (стрибком опинитися на другому боці чогось), ПЕРЕСКО́ЧИТИ, ПЕРЕПЛИГНУ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИСЯ, ПЕРЕМАХНУ́ТИ розм., ПЕРЕМАЙНУ́ТИ розм., ПЕРЕШУГНУ́ТИ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ розм., ПЕРЕСАДИ́ТИ діал.; ПЕРЕКИ́НУТИСЯ (через вертикально розташовану перепону). — Недок.: перестри́бувати, переска́кувати, перепли́гувати, перехо́плюватися, перема́хувати, переса́джувати, перекида́тися. Річка до того звузилася і пересохла, що через неї можна перестрибнути (М. Чабанівський); Дунай-річка невеличка, схочу перескочу (П. Чубинський); Казанцев.. пересадив Олесю через тин і переплигнув сам (І. Нечуй-Левицький); Сірник одним духом перехопився через пліт на садки (П. Панч); Мов дика звірюка, перемахнув одним скоком Олекса через паркан і вскочив у двір (Г. Хоткевич); Христич, мов хлопчак, перемайнув через борт (Є. Куртяк); Омелян перешугнув зненацька через ковані штахети й зірвав у господаревім саду тую розу (О. Ільченко); Переметнув (Яресько) конем через рів з дерезою, проскочив одне подвір'я, друге (О. Гончар); В півтемряві бачимо, як падав на порозі вартовий і Гречаний, переметнувшись через нього, кидається до дверей камери, визволяти товаришів (О. Гончар); У скаканні перевищив усіх молодий Прокіп Бабинський, який пересадив одним скоком троє коней, уставлених підряд (Юліан Опільський); Поки там один скочив, перекинувся, мов собака, через паркан і побіг шукати Нути, я напомацки поліз до ями (І. Франко). — Пор. 1. перебира́тися, 1. перенести́ся.

ПЕРЕСТРИ́БУВАТИ (порушуючи послідовність, швидко переходити від одного до іншого — у думках, розмові тощо), ПЕРЕСКА́КУВАТИ, ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕКИДА́ТИСЯ, ПЕРЕПЛИ́ГУВАТИ розм., ПЕРЕМА́ХУВАТИ розм. — Док.: перестрибну́ти, переско́чити, перехопи́тися, перекинутися, переплигнути, перемахнути. Говорить (Крихточка), перестрибуючи з думки на думку, з предмета на предмет (Я. Баш); (Захарко:) Якась чудна у тебе сьогодня балачка: з одного на друге перескакуєш (М. Кропивницький); Постійне клекотіння сміху, несподівані виплески його примушують дівчину перехоплюватися з легкого на серйозне, з веселого на сумне (І. Волошин); Думки Крутоярові перекинулися на цех, на роботу (В. Собко); Коли вже все автобіографічне було переказане, почали (в'язні) розповідати казки. З казок переплигнули непомітно на переказ художніх творів (Ю. Збанацький); — Починаю хрестити дитину.. вже близько кінець. Я перемахнув для поважності на молебінь, давай вичитувати один, потім другий (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. переключа́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перестрибувати — перестри́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перестрибувати — див. стрибати Словник синонімів Вусика
  3. перестрибувати — -ую, -уєш, недок., перестрибнути, -ну, -неш, док. 1》 перех. і неперех.Роблячи стрибок, опинятися на іншому боці чого-небудь. || З розгону, підскочивши, переміщуватися через кого-, що-небудь. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перестрибувати — ПЕРЕСТРИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. кого, що і без дод. Роблячи стрибок, опинятися по другий бік чого-небудь. Коли рів був невеликий, Карпо перестрибував його (Панас Мирний); З-за паркана перестрибує Хома (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. перестрибувати — ПЕРЕСТРИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. перех. і неперех. Роблячи стрибок, опинятися по другий бік чого-небудь. Коли рів був невеликий, Карпо перестрибував його (Мирний, І, 1954, 250); З-за паркана перестрибує Хома (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  6. перестрибувати — Перестрибувати, -бую, -єш сов. в. перестрибнути, -ну, -неш, гл. Перепрыгивать, перепрыгнуть. Схиляються (хлопці) один до другого у кутку, а останні перестрибують. Чуб. III. 104. Словник української мови Грінченка