перестрівати

ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм., ПОСТРІЧА́ТИ розм., ПОВИДА́ТИСЯ з ким, розм., ЗАБА́ЧИТИСЯ (ЗОБА́ЧИТИСЯ) з ким, розм., УСТРІ́НУТИ (ВСТРІ́НУТИ) діал., УСТРІ́ТИ (ВСТРІ́ТИ) діал., УЗДРІ́ТИСЯ (ВЗДРІ́ТИСЯ) з ким, заст.; ПЕРЕСТРІ́ТИ, ПЕРЕСТРІ́НУТИ, СПІТКА́ТИ, СПІТКА́ТИСЯ з ким, ПЕРЕСТРІ́ТИСЯ з ким, діал., ПЕРЕСТРІ́НУТИСЯ з ким, діал. (по дорозі, ідучи, їдучи і т. ін.); ЗДИ́БАТИ, НАДИ́БАТИ розм., ПОДИ́БАТИ розм., ПОДИ́БАТИСЯ розм., СПОБІ́ГТИ діал. (перев. випадково або несподівано). — Недок.: зустріча́ти, зустріва́ти діал. зустріча́тися, ба́чити, ба́читися, стріча́ти, стріва́ти рідко стріча́тися діал. уздріва́тися (вздріва́тися), перестріва́ти, перестріча́ти розм. здиба́ти, зди́бувати, нади́бувати, надиба́ти, поди́бувати, поди́буватися, спобіга́ти. Було ще на зорю не здійметься, вона з коромислом біжить по воду, щоб людей менше зустрінути (Ганна Барвінок); В перервах між лекціями я ходив по коридорах, сподіваючись зустріти Марію (Є. Гуцало); У теплі дні збирання винограду Її він стрів. На мулах нешвидких вона верталась із ясного саду Ясна, як сад, і радісна, як сміх (М. Рильський); Веселий, говорливий, жартує (Денис) з усіма, кого постріча (Г. Квітка-Основ'яненко); — Ото, значить, як ви нас устріли, ..і страху ж я набрався, Господи! (Панас Мирний); Якісь люди, назвавшись тітчиними сусідами, перестріли мене на вулиці й сказали, аби я завітав до тітки, бо вона захворіла (Є. Гуцало); Вже аж під Броварами випадково здибав (Артем Степанович) слобідчанина, діда-сусіду (Ю. Збанацький); Кілька годин тому комбриг надибав його серед захаращеної возами вулиці, розгубленого і переляканого (Ю. Бедзик); На порозі його спобіг земляк — отой лагідний Сошенко (Г. Косинка). — Пор. 1. натра́пити.

ПЕРЕЙМА́ТИ кого, що (зупиняти, затримувати, завертати назад); ПЕРЕПИНЯ́ТИ (зупиняти, йдучи назустріч або перетинаючи шлях); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ (швидко або силою); ПЕРЕСТРІВА́ТИ, ПЕРЕСТРІЧА́ТИ розм. (зустрівши); ЗАЙМА́ТИ (перев. худобу); ПЕРЕСІДА́ТИ діал. (зробивши засідку). — Док.: перейня́ти, перепини́ти, перехопи́ти, перестрі́ти (перестрі́нути), зайня́ти, пересі́сти. Попід тином біжить мати свою дочку переймати (пісня); Маковей ринувся переймати Шуриного коня (О. Гончар); І марно будуть вічні матері Синів перепинять біля порога; Коли вже народилася дорога, По ній іти (Б. Олійник); — На світанку провела я Михайла до лісу, показала, якою дорогою йти, щоб німці не перехопили (С. Журахович); Ввижається нещасній матері, як її сина перестрівають невблаганні дозорці (А. Шиян); Ще я не встигла додому дійти, а вже мене люди перестрівають та розпитують (І. Нечуй-Левицький); Василь.. зайняв руденьке телятко і погнав до водопою (Панас Мирний); (Юлія:) Я тебе не пущу, Мільку!.. Ще тебе пересядуть і вб'ють де в лісах (І. Франко).