перестрівати
ПЕРЕСТРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСТРІ́ТИ і ПЕРЕСТРІ́НУТИ, і́ну, і́неш, док., перех.
1. Зустрічати кого-, що-небудь, натрапляти на кого-, що-небудь по дорозі, ідучи, їдучи і т. ін.
Петро тихо йшов до волості. Його перестрівали люди, а він і не бачив їх (Гр., І, 1963, 259);
Недалечко од батьківської оселі його перестрів знайомий сусід Топилка (Н.-Лев., І, 1956, 413);
На околиці їй [Катерині] пощастило перестріти підводу (Десняк, Десну.., 1949, 219);
*Образно. Мені випадали небезпечні мандри. Могла зненацька і куля перестрінути в нічній темряві (Збан., Єдина, 1959, 11);
// перен. Виникати у житті, траплятись на життєвому шляху.
Вона любила дочку.., яку вона зростила наперекір усякому лихові, що перестрівало її на кожному кроці (Перв., Материн.. хліб, 1960, 167);
Нас не дуже бентежило те, що холодні дощі і злигодні перестріли нас (Жур., Звич. турботи, 1960, 39).
2. Виходити назустріч, щоб привітати кого-небудь.
За хвилину увіходить у браму Агамемнон.. Клітемнестра й Егіст перестрівають Агамемнона ще в брамі (Л. Укр., II, 1951, 329);
Малий чабанець.. повертається смерком додому. Його перестріває друг (Ю. Янов., І, 1954, 256).
Перестріва́ти (перестрі́ти) [з] хлі́бом-сі́ллю див. хліб.
3. Перетинати дорогу кому-небудь, зупиняти когось на дорозі, під час руху, пересування і т. ін.
Лейба перестрівав її на дорозі, радив їхати до панича якогось.., але вона побоялася, не схотіла (Л. Янов., І, 1959, 213);
Разом з фронтовиками ходив [Микита] на станцію за п’ятнадцять кілометрів перестрівати поїзди з німцями й гетьманцями, які тікали за кордон (Ю. Янов., II, 1954, 164);
Він наказав Пархоменкові перестріти ворога під Катеринославом (Панч, О. Пархом., 1939, 112);
*Образно. Воно [минуле] перестріло мене, перейшло мені дорогу тоді, як я хотів його слід затерти… (Мирний, І, 1949, 391).
Значення в інших словниках
- перестрівати — перестріва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перестрівати — Перестрічати, переймати; (на віку) здибати, спотикати, зустрічати. Словник синонімів Караванського
- перестрівати — [пеиреистр'іватие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- перестрівати — -аю, -аєш, недок., перестріти і перестрінути, -іну, -інеш, док., перех. 1》 Зустрічати кого-, що-небудь, натрапляти на кого-, що-небудь по дорозі, ідучи, їдучи і т. ін. || перен. Виникати у житті, траплятися на життєвому шляху. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перестрівати — Перестріва́ти, -тріва́ю, -тріва́єш; перестрі́ти і перестрі́нути, -стрі́ну, -стрі́неш; перестрі́нь, -стрі́ньмо, -стрі́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перестрівати — ПЕРЕСТРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСТРІ́ТИ, ПЕРЕСТРІ́НУТИ, і́ну, і́неш, док., кого, що. 1. Зустрічати кого-, що-небудь, натрапляти на кого-, що-небудь по дорозі, ідучи, їдучи і т. ін. Петро тихо йшов до волості. Словник української мови у 20 томах
- перестрівати — ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм. Словник синонімів української мови
- перестрівати — Перестріва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. перестріти, -стріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Аж от перестріва його на дорозі становий. Рудч. Ск. II. 161. Ішов, ішов, аж перестріва його три старці. Мнж. 62. Словник української мови Грінченка