пересудливий

ПЕРЕСУ́ДЛИВИЙ, а, е, рідко.

Схильний до пересудів; який осуджує інших.

А пересудливі жінки Побрали ще й ложки, Бо мали ту надію, Як море стане закипать, Щоб юшки добре посьорбать (Л. Глібов).

Значення в інших словниках

1. пересудливий — пересу́дливий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. пересудливий — -а, -е, рідко. Схильний до пересудів; який осуджує інших.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пересудливий — ОСУ́ДЛИВИЙ (ОБСУ́ДЛИВИЙ рідше) (який недоброзичливо, з осудом любить висловлюватися про кого-, що-небудь), ПЕРЕСУ́ДЛИВИЙ, ПАЩЕКУВА́ТИЙ підсил. Гришиха була дуже лиха, осудлива, ще й любила хилити горілку (І. Нечуй-Левицький); (Пріська:)..  Словник синонімів української мови
4. пересудливий — ПЕРЕСУ́ДЛИВИЙ, а, е, рідко. Схильний до пересудів; який осуджує інших. А пересудливі жінки Побрали ще й ложки, Бо мали ту надію, Як море стане закипать, Щоб юшки добре посьорбать (Гл., Вибр., 1951, 37).  Словник української мови в 11 томах
5. пересудливий — Пересу́дливий, -а, -е Осуждающій другихъ. А пересудливі жінки побрали ще й ложки. Гліб. 31.  Словник української мови Грінченка