пересудливий

ОСУ́ДЛИВИЙ (ОБСУ́ДЛИВИЙ рідше) (який недоброзичливо, з осудом любить висловлюватися про кого-, що-небудь), ПЕРЕСУ́ДЛИВИЙ, ПАЩЕКУВА́ТИЙ підсил. Гришиха була дуже лиха, осудлива, ще й любила хилити горілку (І. Нечуй-Левицький); (Пріська:).. Ну й сусідочки кругом обсіли. Тут такі тобі.. обсудливі, що хоч у двір очей не показуй (С. Васильченко); А пересудливі жінки Побрали ще й ложки.., Щоб юшки добре посьорбать (Л. Глібов); Вперше йому, пащекуватому подолякові, забракло слова для відповіді (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. пересудливий — пересу́дливий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. пересудливий — -а, -е, рідко. Схильний до пересудів; який осуджує інших.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пересудливий — ПЕРЕСУ́ДЛИВИЙ, а, е, рідко. Схильний до пересудів; який осуджує інших. А пересудливі жінки Побрали ще й ложки, Бо мали ту надію, Як море стане закипать, Щоб юшки добре посьорбать (Л. Глібов).  Словник української мови у 20 томах
4. пересудливий — ПЕРЕСУ́ДЛИВИЙ, а, е, рідко. Схильний до пересудів; який осуджує інших. А пересудливі жінки Побрали ще й ложки, Бо мали ту надію, Як море стане закипать, Щоб юшки добре посьорбать (Гл., Вибр., 1951, 37).  Словник української мови в 11 томах
5. пересудливий — Пересу́дливий, -а, -е Осуждающій другихъ. А пересудливі жінки побрали ще й ложки. Гліб. 31.  Словник української мови Грінченка