пересяклий
ПЕРЕСЯ́КЛИЙ, а, е, діал.
Дієпр. акт. до переся́кти.
Пересякле ненавистю, злобою, тупим упором і безсердечною, звірячою дикостю [дикістю] видалося йому тото [те] лице (І. Франко);
Повітря було важке, пересякле гниллю й тютюновим димом (Н. Кобринська).
Словник української мови (СУМ-20)