пересідатися
ПЕРЕСІДА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕСІ́СТИСЯ, ся́деться; мин. ч. поресі́вся, сі́лася, лося; док.
1. розм. Зменшуватися, слабнути (про мороз, холод, спеку, хуртовину і т. ін.).
– От лихо, – думає Кирило, – хоч би хоч мороз пересідався абощо (А. Тесленко);
Пересядься, морозе! (Номис);
Лишатися в степу перечікувати буран, не знаючи, коли він пересядеться, було б рисковано (Іван Ле);
Вітер знімався нападами й жорстоко сипав холодним снігом ув очі, в уші, в рукава й за шию. Потім пересідався на мить... (В. Підмогильний).
2. діал. Пересідати (у 1, 2 знач.).
Вона зразу ніби сердилася, паленіла, хотіла пересістися деінде, але далі .. затихла і лише сиділа відвернена лицем від Броніслава (І. Франко);
Їхати .. майже два дні й одну ніч. Тричі пересідатися, товктися двома .. залізницями (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)