пересічка
ПЕРЕ́СІЧКА, и, ж., діал.
Перегородка.
Його маленька світличка перебита була в кінці, і за тією пересічкою шальовочною він спав (Б. Грінченко);
У вагоні сливе тихо: хтось на верхній лаві підхріпує, хтось, двоє за дерев'яною пересічкою напівголосно розмовляють (С. Черкасенко).
Словник української мови (СУМ-20)