пересічний
ПЕРЕСІЧНИ́Й, а́, е́.
Який пересікається з чим-небудь.
Ніхто не стане заперечувати проти прямих вулиць у новому селі. Більше того, дві прямі вулиці, як дві пересічні координати, навіть обов'язкові (О. Довженко).
ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який не перевищує середнього рівня; не гарний і не поганий; посередній.
Задовольнятися пересічною, посередньою поезією – це значить не поважати читача, його зрослих естетичних смаків (з газ.);
// Який нічим не виділяється; звичайний, рядовий.
“Глитай”.. Кропивницького здобув собі право громадянства аж після довгої і завзятої боротьби з забобонами – не пересічної публіки, а якраз найінтелігентніших українських представників (І. Франко);
Все в Юджіна було, як у пересічного німецького парубійка (П. Загребельний).
2. Середній, одержаний шляхом поділу загальної суми кількох величин на їх кількість; типовий, нормальний для даної групи явищ.
Пересічна теплота згоряння [болтиських сланців] становить 3000 кілокалорій на один кілограм палива (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)