1. Словник української мови у 20 томах

пересічний

ПЕРЕСІЧНИ́Й, а́, е́.

Який пересікається з чим-небудь.

Ніхто не стане заперечувати проти прямих вулиць у новому селі. Більше того, дві прямі вулиці, як дві пересічні координати, навіть обов'язкові (О. Довженко).

ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який не перевищує середнього рівня; не гарний і не поганий; посередній.

Задовольнятися пересічною, посередньою поезією – це значить не поважати читача, його зрослих естетичних смаків (з газ.);

// Який нічим не виділяється; звичайний, рядовий.

“Глитай”.. Кропивницького здобув собі право громадянства аж після довгої і завзятої боротьби з забобонами – не пересічної публіки, а якраз найінтелігентніших українських представників (І. Франко);

Все в Юджіна було, як у пересічного німецького парубійка (П. Загребельний).

2. Середній, одержаний шляхом поділу загальної суми кількох величин на їх кількість; типовий, нормальний для даної групи явищ.

Пересічна теплота згоряння [болтиських сланців] становить 3000 кілокалорій на один кілограм палива (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пересічний — Пере́сі́чний: — середній [53] Словник з творів Івана Франка
  2. пересічний — (такий собі звичайний) посередній, ненадзвичайний. Словник синонімів Полюги
  3. пересічний — Що означає “непересічний”, а що – “пересічний”? Перше слово – синонім до винятковий, особливий, самобутній, неординарний. Найчастіше сполучається з іменниками людина, особа, натура, митець, письменник, талант і т. ін. Непересічний національний митець. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  4. пересічний — пересі́чний прикметник середній; посередній пересічни́й прикметник який пересікається; перехресний Орфографічний словник української мови
  5. пересічний — ПЕРЕСІЧНИЙ – ПЕРЕСІЧНИЙ Пересічний. 1. Який не перевищує середнього рівня; посередній; звичайний, рядовий: пересічний автор, пересічний інтелігент, пересічний слухач, пересічний читач, пересічний рівень. Пох.: пересічність, пересічно. Літературне слововживання
  6. пересічний — Пере́січний. Середній. Але коли брати під розвагу цілу ґімназию, то сі аномалії вирівнують ся і виходить дійстно реальний образ пересічних успіхів (Корд., 1904, 34); В р. 1907. бала ся ростина [тютюн] пересічного доходу 47 корон 13 сот[иків] за 100 кґр. Українська літературна мова на Буковині
  7. пересічний — Посередній, звичайний, рядовий, сірий; (- величину) сов. середній. Словник синонімів Караванського
  8. пересічний — див. скромний Словник синонімів Вусика
  9. пересічний — I перес`ічний-а, -е. 1》 Який не перевищує середнього рівня; не гарний і не поганий; посередній. || Який нічим не вирізняється; звичайний, рядовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. пересічний — Пересі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. пересічний — ЗВИЧА́ЙНИЙ (який нічим не виділяється серед інших, нічим не примітний), НОРМА́ЛЬНИЙ, РЯДОВИ́Й, ПРО́СТИ́Й, ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, АБИ́ЯКИЙ рідше, ОРДИНА́РНИЙ книжн., УЗУА́ЛЬНИЙ книжн., ОБИЧА́ЙНИЙ заст., РОЗХО́ЖИЙ заст. Словник синонімів української мови
  12. пересічний — ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який не перевищує середнього рівня; не гарний і не поганий; посередній. Задовольнятися пересічною, посередньою поезією — це значить не поважати читача, його зрослих естетичних смаків (Літ. Укр., 29. Словник української мови в 11 томах