1. Словник української мови в 11 томах

пересічний

ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який не перевищує середнього рівня; не гарний і не поганий; посередній.

Задовольнятися пересічною, посередньою поезією — це значить не поважати читача, його зрослих естетичних смаків (Літ. Укр., 29.V 1962, 3);

// Який нічим не виділяється; звичайний, рядовий.

"Глитай".. Кропивницького здобув собі право громадянства аж після довгої і завзятої боротьби з забобонами — не пересічної публіки, а якраз найінтелігентніших українських представників (Фр., XVI, 1955, 113);

Все в Юджіна було, як у пересічного німецького парубійка (Загреб., Європа 45, 1959, 105).

2. Середній, одержаний шляхом поділу загальної суми кількох величин на їх кількість; типовий, нормальний для даної групи явищ.

Пересічна теплота згоряння [болтиських сланців] становить 3000 кілокалорій на один кілограм палива (Знання.., 10, 1965, 5).

ПЕРЕСІЧНИ́Й, а́, е́. Який пересікається з чим-небудь.

Ніхто не стане заперечувати проти прямих вулиць у новому селі. Більше того, дві прямі вулиці, як дві пересічні координати, навіть обов’язкові (Довж., III, 1960, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пересічний — Пере́сі́чний: — середній [53] Словник з творів Івана Франка
  2. пересічний — (такий собі звичайний) посередній, ненадзвичайний. Словник синонімів Полюги
  3. пересічний — Що означає “непересічний”, а що – “пересічний”? Перше слово – синонім до винятковий, особливий, самобутній, неординарний. Найчастіше сполучається з іменниками людина, особа, натура, митець, письменник, талант і т. ін. Непересічний національний митець. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  4. пересічний — пересі́чний прикметник середній; посередній пересічни́й прикметник який пересікається; перехресний Орфографічний словник української мови
  5. пересічний — ПЕРЕСІЧНИЙ – ПЕРЕСІЧНИЙ Пересічний. 1. Який не перевищує середнього рівня; посередній; звичайний, рядовий: пересічний автор, пересічний інтелігент, пересічний слухач, пересічний читач, пересічний рівень. Пох.: пересічність, пересічно. Літературне слововживання
  6. пересічний — Пере́січний. Середній. Але коли брати під розвагу цілу ґімназию, то сі аномалії вирівнують ся і виходить дійстно реальний образ пересічних успіхів (Корд., 1904, 34); В р. 1907. бала ся ростина [тютюн] пересічного доходу 47 корон 13 сот[иків] за 100 кґр. Українська літературна мова на Буковині
  7. пересічний — Посередній, звичайний, рядовий, сірий; (- величину) сов. середній. Словник синонімів Караванського
  8. пересічний — див. скромний Словник синонімів Вусика
  9. пересічний — I перес`ічний-а, -е. 1》 Який не перевищує середнього рівня; не гарний і не поганий; посередній. || Який нічим не вирізняється; звичайний, рядовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. пересічний — Пересі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. пересічний — ПЕРЕСІЧНИ́Й, а́, е́. Який пересікається з чим-небудь. Ніхто не стане заперечувати проти прямих вулиць у новому селі. Більше того, дві прямі вулиці, як дві пересічні координати, навіть обов'язкові (О. Довженко). ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, а, е. Словник української мови у 20 томах
  12. пересічний — ЗВИЧА́ЙНИЙ (який нічим не виділяється серед інших, нічим не примітний), НОРМА́ЛЬНИЙ, РЯДОВИ́Й, ПРО́СТИ́Й, ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, АБИ́ЯКИЙ рідше, ОРДИНА́РНИЙ книжн., УЗУА́ЛЬНИЙ книжн., ОБИЧА́ЙНИЙ заст., РОЗХО́ЖИЙ заст. Словник синонімів української мови