перетерплювати
ПЕРЕТЕ́РПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕТЕ́РПІТИ, плю, пиш; мн. перете́рплять; док., що і без дод.
1. Терплячи, витримувати, переносити що-небудь або багато чого-небудь.
У всім догоджав їй [моїй мамі] дядько, все перетерплював (М. Коцюбинський);
Минуло стільки літ у самоті... Не вірила, що можна у житті Таке перенести, Таке перетерпіти... (Л. Забашта).
2. тільки док., розм. Витримати, потерпіти деякий час.
– Сергій їсти хоче... звелиш дати чи хай підожде? – запитала, увіходячи в кабінет, молода, повновида пані, жінка Петра Івановича. – Ні, хай ще перетерпить до десятої години, – відповів Петро Іванович (Л. Яновська).
Словник української мови (СУМ-20)