перетерплювати

ПЕРЕТЕ́РПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕТЕ́РПІТИ, плю, пиш; мн. перете́рплять; док., перех. і без додатка.

1. Терплячи, витримувати, переносити що-небудь або багато чого-небудь.

— Ти знаєш біду і бачиш наше лихо, так ти і їси потроху і перетерплюєш роблячи (Кв.-Осн., II, 1956, 134);

У всім догоджав їй [моїй мамі] дядько, все перетерплював (Коцюб., І, 1955, 465);

Минуло стільки літ у самоті… Не вірила, що можна у житті Таке перенести, Таке перетерпіти… (Забашта, Вибр., 1958, 142).

2. тільки док., розм. Витримати, потерпіти деякий час.

— Сергій їсти хоче… звелиш дати чи хай підожде? — запитала, увіходячи в кабінет, молода, повновида пані, жінка Петра Івановича. — Ні, хай ще перетерпить до десятої години, — відповів Петро Іванович (Л. Янов., І, 1959, 107).

Значення в інших словниках

1. перетерплювати — перете́рплювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перетерплювати — Терпіти, зноси ти, витерплювати, видержувати, витримувати; док. ПЕРЕТЕРПІТИ, (часину) потерпіти, зачекати; (біду) перетривати.  Словник синонімів Караванського
3. перетерплювати — -юю, -юєш, недок., перетерпіти, -плю, -пиш; мн. перетерплять; док., перех. і без додатка. 1》 Терплячи, витримувати, зносити що-небудь чи багато чого-небудь. 2》 тільки док., розм. Витримати, потерпіти деякий час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перетерплювати — ПЕРЕТЕ́РПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕТЕ́РПІТИ, плю, пиш; мн. перете́рплять; док., що і без дод. 1. Терплячи, витримувати, переносити що-небудь або багато чого-небудь. У всім догоджав їй [моїй мамі] дядько, все перетерплював (М.  Словник української мови у 20 томах
5. перетерплювати — ВИ́ТРИМАТИ (знайти в собі сили перебути стан великого фізичного або морального напруження, болю, несприятливих умов і т. ін.), ВИ́ДЕРЖАТИ, ЗНЕСТИ́, ПЕРЕНЕСТИ́, ВИ́ТЕРПІТИ, ПЕРЕТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕЖИ́ТИ, ІСТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕСТРАЖДА́ТИ, ВИ́НЕСТИ розм.  Словник синонімів української мови