перетертий
ПЕРЕТЕ́РТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до перете́рти.
Ляля вивела Королькову аж за місто, на Коломацький шлях. Він уже злегка курився, висохлий на сонці і перетертий тисячами босих ніг нужденного перехожого люду (О. Гончар);
Вона вмочила пампушку в колотуху, і сир, перетертий із молоком, горбкувато забілів на пухкому хлібі (Є. Гуцало);
// перете́рто, безос. пред.
Вікна, двері, підлоги, ганочки, східці помито, перетерто, а де потрібно, то й підфарбовано (В. Козаченко).
2. у знач. прикм. Зіпсований тертям.
О вісімнадцятій ноль-ноль Храмцов прийняв вахту. А через двадцять хвилин перетертий трос розірвався (С. Журахович);
– Бережись! – весело вигукнув Іван Юхимович, підіймаючи на вилах кілька перетертих, почорнілих снопів соломи (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)