перетертий

ПЕРЕТЕ́РТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до перете́рти.

Ляля вивела Королькову аж за місто, на Коломацький шлях. Він уже злегка курився, висохлий на сонці і перетертий тисячами босих ніг нужденного перехожого люду (О. Гончар);

Вона вмочила пампушку в колотуху, і сир, перетертий із молоком, горбкувато забілів на пухкому хлібі (Є. Гуцало);

// перете́рто, безос. пред.

Вікна, двері, підлоги, ганочки, східці помито, перетерто, а де потрібно, то й підфарбовано (В. Козаченко).

2. у знач. прикм. Зіпсований тертям.

О вісімнадцятій ноль-ноль Храмцов прийняв вахту. А через двадцять хвилин перетертий трос розірвався (С. Журахович);

– Бережись! – весело вигукнув Іван Юхимович, підіймаючи на вилах кілька перетертих, почорнілих снопів соломи (М. Руденко).