перетин
ПЕРЕ́ТИН, у, ч.
1. Те саме, що перетина́ння.
Принцип дії генератора заснований на явищі електромагнітної індукції, тобто виникнення електричного струму у замкненому провіднику при перетині ним магнітних силових ліній (з навч. літ.).
2. Місце схрещування, перетинання чого-небудь.
Житомир розташований на лівому березі річки Тетерів, притоки Дніпра, на перетині залізничних ліній Фастів – Новоград-Волинський і Козятин – Жлобин (з наук.-попул. літ.);
На непокірний скелястий перетин Дніпра впав погляд Потьомкіна (М. Рудь).
3. Поверхня, площина, по якій що-небудь перетнуте, розрізане.
Математичним горизонтом називається лінія перетину небесної сфери з горизонтальною площиною, яка проходить через центр небесної сфери (з навч. літ.).
△ (1) Золоти́й пере́тин (перері́з) – застосовувана у стародавніх живописі, графіці, архітектурі пропорція, у якій одна частина відноситься до другої, як все ціле до першої частини; гармонійний поділ, золотий переріз.
Нема сумніву в тому, що народним майстрам був добре відомий .. класичний принцип золотого перетину (з наук. літ.);
Піраміда Хеопса побудована за принципом золотого перетину (з навч. літ.);
Вежа Корнякта у Львові побудована італійцем Петром Барбоном з урахуванням принципу золотого перерізу (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)