перетривати
ПЕРЕТРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що і без дод., розм.
Пережити що-небудь важке або неприємне.
– Вечір, ніч – не вертається [Катря]. Яково то було матері перетривати (Марко Вовчок);
// Пережити, проіснувати якийсь час.
Єзуїтська шкільна драма загніздилася у нас в київській Могилянській [Києво-Могилянській] академії, де перетривала аж до кінця XVIII в (І. Франко);
– Прекрасно! – вигукнув, схоплюючись з стільця, Вассеркампф. – .. Ця книга перетривала дев'ятсот тридцять сім років (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)