перетривати

ПЕРЕТРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка, розм. Пережити що-небудь важке або неприємне.

— Вечір, ніч — не вертається [Катря]. Яково то було матері перетривати (Вовчок, І, 1955, 231);

// Пережити, проіснувати якийсь час.

Єзуїтська шкільна драма загніздилася у нас в київській Могилянській [Києво-Могилянській] академії, де перетривала аж до кінця XVIII в. (Фр., XVI, 1955, 216);

— Прекрасно! — вигукнув, схоплюючись з стільця, Вассеркампф. — ..Ця книга перетривала дев’ятсот тридцять сім років (Загреб., Диво, 1968, 611).

Значення в інших словниках

1. перетривати — перетрива́ти дієслово доконаного виду пережити розм.  Орфографічний словник української мови
2. перетривати — -аю, -аєш, док., перех. і без додатка, розм. Пережити що-небудь тяжке або неприємне. || Пережити, проіснувати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перетривати — ПЕРЕТРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що і без дод., розм. Пережити що-небудь важке або неприємне. – Вечір, ніч – не вертається [Катря]. Яково то було матері перетривати (Марко Вовчок); // Пережити, проіснувати якийсь час.  Словник української мови у 20 томах
4. перетривати — ВИ́ТРИМАТИ (знайти в собі сили перебути стан великого фізичного або морального напруження, болю, несприятливих умов і т. ін.), ВИ́ДЕРЖАТИ, ЗНЕСТИ́, ПЕРЕНЕСТИ́, ВИ́ТЕРПІТИ, ПЕРЕТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕЖИ́ТИ, ІСТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕСТРАЖДА́ТИ, ВИ́НЕСТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. перетривати — Перетрива́ти, -ва́ю, -єш гл. Выдержать, перенести. Перетривай усе, витерпи бідочку. МВ. (О. 1862. III. 61).  Словник української мови Грінченка