перетримувати

ПЕРЕТРИ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕТРИ́МАТИ, аю, аєш, док., кого, що.

1. Утримувати, тримати або притримувати деякий час.

Йван знав спосіб на діти. Недурно ж перетримував у себе чужі [діти] на вихованні (Л. Мартович);

За Уляну та старого Йоньку заступився Северин, посилаючись на те, що їхній син Тимко колись перетримував його в тяжку хвилину (Григорій Тютюнник);

Мусить [Степан] продавати вепрі. А як би то він виглядав, коли б перетримав їх ще з півроку (А. Крушельницький).

2. Тримати довше, ніж треба.

– Ой га! А я сіно перетримав. Так було в думці, що навесні багачам дорого .. продавати (Г. Хоткевич);

Українці постійно перетримували м'яч, роблячи передачу вже тоді, коли вона прочитувалася навіть з дальніх рядів трибун (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)