перетримувати

ПЕРЕТРИ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕТРИ́МАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Утримувати, тримати або притримувати деякий час.

Йван знав спосіб на діти. Недурно ж перетримував у себе чужі [діти] на вихованні (Март., Тв., 1954, 277);

За Уляну та старого Йоньку заступився Северин, посилаючись на те, що їхній син Тимко колись перетримував його в тяжку хвилину (Тют., Вир, 1964, 424);

— Ой га! А я сіно перетримав. Так було в думці, що навесні багачам дорого .. продавати (Хотк., II, 1966, 23);

Мусить [Степан] продавати вепрі. А як би то він виглядав, коли б перетримав їх ще з півроку (Круш., Буденний хліб.., 1960, 51).

2. Тримати довше, ніж треба (на вогні, в окропі).

Значення в інших словниках

1. перетримувати — перетри́мувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перетримувати — див. перебільшувати  Словник синонімів Вусика
3. перетримувати — -ую, -уєш, недок., перетримати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Утримувати, тримати або притримувати деякий час. 2》 Тримати довше, ніж треба (на вогні, в окропі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перетримувати — ПЕРЕТРИ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕТРИ́МАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. Утримувати, тримати або притримувати деякий час. Йван знав спосіб на діти. Недурно ж перетримував у себе чужі [діти] на вихованні (Л.  Словник української мови у 20 томах