перетруджений
ПЕРЕТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до перетруди́ти.
2. у знач. прикм. Стомлений, виснажений працею, натруджений.
– Один стрічає на землі удачі незаслужені, а інший має мозолі та руки перетруджені (П. Дорошко);
Сіла [мати], всміхнулась, зорить на мене, Вся перетруджена, сухенька (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)