перетруджений
ПЕРЕТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до перетруди́ти.
2. у знач. прикм. Стомлений, виснажений працею, натруджений.
— Один стрічає на землі удачі незаслужені, а інший має мозолі та руки перетруджені (Дор., Три богатирі, 1959, 52).
Словник української мови (СУМ-11)