перетрушувати
ПЕРЕТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕТРУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., що.
1. Трусити, щоб вичистити від пилу, бруду і т. ін. все або багато чого-небудь.
Настя латає Василеві білизну.., переглядає, перетрушує його одіж (С. Васильченко);
* Образно. – Та чого вони, твої закони, такі підтоптані, пилюкою припорошені? – Перетру, Хомо. – Перетри, перетри гарненько, Ференц, – повчає Хома, – та ще й перетруси. Бо там либонь уже й міль завелась (О. Гончар).
2. Ворушити, перевертати що-небудь однорідне, все або у великій кількості.
Маруся в макітрі вареники перетрушувала (А. Головко);
– Здається, гарненько я його [зілля] перетрусила (Марко Вовчок);
Козак Мамай перетрусив зопрілий сніп соломи в мокрому кутку та й ліг собі на бік (О. Ільченко).
3. Ретельно переглядати, оглядати що-небудь у пошуках когось, чогось схованого, забороненого.
Почали [поляки] перетрушувати всі вози, і виявилося, що трохи не в кожному возі притаївся якийсь польський Гектор або Агамемнон (О. Маковей);
Стражники почали обшук, старанно перетрушуючи кожен куток і закамарок (Я. Галан);
– Я знаю, що Левко втік, а вони його ховають. Іди, перетруси все, коли ж нема, бери і старого, і дочку, при їх у холодну (Г. Квітка-Основ'яненко);
// перен. Уважно переглядати.
Я перетрусив усі книгарні букіністів, але .. примірника [книги] не знайшов (А. Кримський);
// перен. Пильно перевіряти.
– Тил перетрусіть. У вас там ще дехто вештається без діла. – Трусили, товаришу полковнику. На передовій уже і відвійки і вершки (С. Голованівський);
Хто її пустив, оту чутку? Хто перший бемкнув – не докопаєшся, хоч перетруси все село (А. Дімаров);
// перен. Переглядати в уяві, в думках; передумувати.
Спокійно йде селом, ще і ще перетрушує в пам'яті всі оповідання, принесені людьми (М. Стельмах).
◇ Перебира́ти (перегорта́ти, перетру́шувати) / перебра́ти (перегорну́ти, перетруси́ти) у па́м'яті (в голові́, у ду́мці) див. перебира́ти;
(1) Перетру́шувати у па́м'яті (д) див. перебира́ти.
Словник української мови (СУМ-20)