перетрушувати
ПЕРЕТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕТРУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., перех.
1. Трусити, щоб вичистити від пилу, бруду і т. ін. все або багато чого-небудь.
Настя латає Василеві білизну.., переглядає, перетрушує його одіж (Вас., III, 1960, 334);
*Образно. — Та чого вони, твої закони, такі підтоптані, пилюкою припорошені? — Перетру, Хомо. — Перетри, перетри гарненько, Ференц, — повчає Хома, — та ще й перетруси. Бо там либонь уже й міль завелась (Гончар, III, 1959, 291).
2. Ворушити, перевертати що-небудь однорідне, все або у великій кількості.
Маруся в макітрі вареники перетрушувала (Головко, І, 1957, 255);
— Здається, гарненько я його [зілля] перетрусила (Вовчок, VI, 1956, 327);
Козак Мамай перетрусив зопрілий сніп соломи в мокрому кутку та й ліг собі на бік (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 85).
3. Ретельно переглядати, оглядати що-небудь у пошуках когось, чогось схованого, забороненого.
Почали [поляки] перетрушувати всі вози, і виявилося, що трохи не в кожному возі притаївся якийсь польський Гектор або Агамемнон (Мак., Вибр., 1956, 546);
Стражники почали обшук, старанно перетрушуючи кожен куток і закамарок (Галан, Гори.., 1956, 36);
— Я знаю, що Левко втік, а вони його ховають. Іди, перетруси все, коли ж нема, бери і старого, і дочку, при їх у холодну (Кв.-Осн., II, 1956, 303);
// перен. Уважно переглядати.
Я перетрусив усі книгарні букіністів, але.. примірника [книги] не знайшов (Крим., Вибр., 1965, 574);
// перен. Пильно перевіряти.
— Тил перетрусіть. У вас там ще дехто вештається без діла. — Трусили, товаришу полковнику. На передовій уже і відвійки і вершки (Голов., Тополя.., 1965, 198);
// перен. Переглядати в уяві, в думках; передумувати.
Спокійно йде селом, ще і ще перетрушує в пам’яті всі оповідання, принесені людьми (Стельмах, II, 1962, 322).
Словник української мови (СУМ-11)