перетятий
ПЕРЕТЯ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до перетя́ти.
Гори й горби, перетяті глибокими долинами та балками, неначе грали в хрещика (І. Нечуй-Левицький);
Це був ще дуже кволий, з перетятою шрамом бровою, вже літній і, видно, бувалий воїн (Яків Баш);
У цей час стало відомо, що шлях на Харків уже перетятий німецькими танками (О. Гончар);
* У порівн. Мов ножем перетятий, урвався рик звіра, і він повалився трупом на землю (І. Франко);
// перетя́то, безос. пред.
Південний Буг перетято кам'яною греблею (В. Кучер);
І Максимові занудило під серцем – це ж їм перетято шлях .. Це ж там заліг фронт – море вогню й заліза (І. Багряний).
2. у знач. прикм. Який перетято.
Хряснув у землі перетятий корінь (О. Ільченко);
– Мамо, хто це зробив? – показував він на перетятий трос (М. Трублаїні).
Словник української мови (СУМ-20)