перетятий

ПЕРЕТЯ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до перетя́ти.

Гори й горби, перетяті глибокими долинами та балками, неначе грали в хрещика (І. Нечуй-Левицький);

Це був ще дуже кволий, з перетятою шрамом бровою, вже літній і, видно, бувалий воїн (Яків Баш);

У цей час стало відомо, що шлях на Харків уже перетятий німецькими танками (О. Гончар);

* У порівн. Мов ножем перетятий, урвався рик звіра, і він повалився трупом на землю (І. Франко);

// перетя́то, безос. пред.

Південний Буг перетято кам'яною греблею (В. Кучер);

І Максимові занудило під серцем – це ж їм перетято шлях .. Це ж там заліг фронт – море вогню й заліза (І. Багряний).

2. у знач. прикм. Який перетято.

Хряснув у землі перетятий корінь (О. Ільченко);

– Мамо, хто це зробив? – показував він на перетятий трос (М. Трублаїні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перетятий — перетя́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. перетятий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до перетяти. || перетято, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Якого перетято. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перетятий — ПЕРЕТЯ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до перетя́ти. Гори й горби, перетяті глибокими долинами та балками, неначе грали в хрещика (Н.-Лев., IV, 1956, 170); Це був ще дуже кволий, з перетятою шрамом бровою, вже літній і, видно, бувалий воїн (Баш, На.. Словник української мови в 11 томах