перетятий
ПЕРЕТЯ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до перетя́ти.
Гори й горби, перетяті глибокими долинами та балками, неначе грали в хрещика (Н.-Лев., IV, 1956, 170);
Це був ще дуже кволий, з перетятою шрамом бровою, вже літній і, видно, бувалий воїн (Баш, На.. дорозі, 1967, 92);
У цей час стало відомо, що шлях на Харків уже перетятий німецькими танками (Гончар, IV, 1960, 43);
*У порівн. Мов ножем перетятий, урвався рик звіра, і він повалився трупом на землю (Фр., VI, 1951, 16);
// перетя́то, безос. присудк. сл.
Південний Буг перетято кам’яною греблею (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 60).
2. у знач. прикм. Який перетято.
Хряснув у землі перетятий корінь (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 30);
— Мамо, хто це зробив? — показував він на перетятий трос (Трубл., І, 1955, 103).
Значення в інших словниках
- перетятий — перетя́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- перетятий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до перетяти. || перетято, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Якого перетято. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перетятий — ПЕРЕТЯ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до перетя́ти. Гори й горби, перетяті глибокими долинами та балками, неначе грали в хрещика (І. Нечуй-Левицький); Це був ще дуже кволий, з перетятою шрамом бровою, вже літній і, видно, бувалий воїн (Яків Баш)... Словник української мови у 20 томах