перехват
ПЕРЕХВА́Т, у, ч., розм.
1. Звужене місце навколо чого-небудь; звуження.
Шатровому перекриттю восьмерика зовні надається декоративної форми низького й широкого купола з невеликим перехватом біля основи (з наук. літ.).
2. Талія, а також звужена частина одягу на місці талії.
Та така тонка [Мася] в перехваті, аж страшно, щоб не звихнулась (А. Свидницький);
Голубу сорочку у перехваті підперезано матер'яним поясом з китицями (А. Шиян);
Світла шовкова кофта з тугим перехватом у талії, довга широка спідниця .. надавали дорідній постаті пишності, грайливості (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)