перехват
ПЕРЕХВА́Т, у, ч., розм.
1. Звужене місце навколо чого-небудь; звуження.
Шатровому перекриттю восьмерика зовні надається декоративної форми низького й широкого купола з невеликим перехватом біля основи (Дерев. зодч. Укр., 1949, 44).
2. Талія, а також звужена частина одягу на місці талії.
Та така тонка [Мася] в перехваті, аж страшно, щоб не звихнулась (Свидн., Люборацькі, 1955, 72);
Голубу сорочку у перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями (Шиян, Гроза.., 1956, 17);
Світла шовкова кофта з тугим перехватом у талії, довга широка спідниця.. надавали дорідній постаті пишності, грайливості (Баш, Надія, 1960, 210).
Словник української мови (СУМ-11)