перехвильований
ПЕРЕХВИЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перехвилюва́ти.
— Чого причепилися до жінки? — втручається Панько. — Така вона перехвильована, хіба розуміє, що каже! (Ю. Янов., І, 1954, 182);
Пізно вночі змучена, перехвильована, промокла ледь не до сорочки Надійка дісталася до гуртожитку (Коз., Листи.., 1967, 229).
Словник української мови (СУМ-11)