переховок
ПЕРЕХО́ВОК, вка, ч., діал.
Схованка.
– Утечу тепер .. Але куда [куди] йти, не знаю, де переховок мати, не знаю (Г. Хоткевич);
Розносив [Гринько ] ті речі по селу й ховав їх людям в острішки або закопував десь у дебрі. За якийсь час віддавав злодіям ті речі, а вони за переховок йому платили (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)