переховок
ПЕРЕХО́ВОК, вка, ч., діал. Схованка.
— Утечу тепер.. Але куда [куди] йти, не знаю, де переховок мати, не знаю (Хотк., II, 1966, 103);
Розносив [Гринько ] ті речі по селу й ховав їх людям в острішки або закопував десь у дебрі. За якийсь час віддавав злодіям ті речі, а вони за переховок йому платили (Март., Тв., 1954, 318).
Словник української мови (СУМ-11)