перехожий
ПЕРЕХО́ЖИЙ, а, е.
1. Який іде, переходить з одного місця в інше, перебуває де-небудь під час переходу чи подорожування.
На той час лучились у селі перехожі москалі (Панас Мирний);
Під осокором, недалеко від будинку, снідали перехожі солдати (С. Скляренко);
// Який, переходячи з місця на місце, просить милостиню або йде на богомілля.
З людьми жила Правда, а з панами Кривда .. Про це співали перехожі старці-кобзарі, мандруючи із своєю піснею від села до села (П. Колесник);
Іванко оглянувся. Біля нього впритул стояв каліка перехожий Миколай (А. Хижняк).
2. у знач. ім. перехо́жий, жого, ч.; перехо́жа, жої, ж. Людина, що, проходячи повз когось, через щось, іде куди-небудь у якому-небудь напрямку.
Правда, що зловили десь у лісі чоловіка непевного, та .. й зовсім безвинний перехожий часом був схоплений (Марко Вовчок);
Навколо було тихо, безлюдно. Лише зрідка показувалися перехожі: якась жінка з кошиком у руках .. сповзла у ярок, якийсь літній мужчина з рибальською сіткою спустився до берега (Г. Коцюба).
Словник української мови (СУМ-20)