1. Словник української мови у 20 томах

перехожий

ПЕРЕХО́ЖИЙ, а, е.

1. Який іде, переходить з одного місця в інше, перебуває де-небудь під час переходу чи подорожування.

На той час лучились у селі перехожі москалі (Панас Мирний);

Під осокором, недалеко від будинку, снідали перехожі солдати (С. Скляренко);

// Який, переходячи з місця на місце, просить милостиню або йде на богомілля.

З людьми жила Правда, а з панами Кривда .. Про це співали перехожі старці-кобзарі, мандруючи із своєю піснею від села до села (П. Колесник);

Іванко оглянувся. Біля нього впритул стояв каліка перехожий Миколай (А. Хижняк).

2. у знач. ім. перехо́жий, жого, ч.; перехо́жа, жої, ж. Людина, що, проходячи повз когось, через щось, іде куди-небудь у якому-небудь напрямку.

Правда, що зловили десь у лісі чоловіка непевного, та .. й зовсім безвинний перехожий часом був схоплений (Марко Вовчок);

Навколо було тихо, безлюдно. Лише зрідка показувалися перехожі: якась жінка з кошиком у руках .. сповзла у ярок, якийсь літній мужчина з рибальською сіткою спустився до берега (Г. Коцюба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перехожий — перехо́жий іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. перехожий — ЯК ІМ. ПОДОРОЖНІЙ, д. прохожалий; (на прощу) прочанин; (люд) перехідний. Словник синонімів Караванського
  3. перехожий — -а, -е. 1》 Який іде, переходить з одного місця в інше, перебуває де-небудь під час переходу чи подорожування. || Який, переходячи з місця на місце, просить милостиню або йде на богомілля. 2》 у знач. ім. перехожий, -жого, ч.; перехожа, -жої... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перехожий — Перехо́жий, -жа, -же Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. перехожий — ПЕРЕХО́ЖИЙ (який іде, переходить з одного місця в інше), ПРОХО́ЖИЙ, ПРОХОДЖА́ЛИЙ (ПРОХОЖА́ЛИЙ) розм., ПЕРЕХІДНИ́Й заст. — Полюбила наша Домаха чумаченька перехожого (Марко Вовчок); Зчинилася в Семеновій хаті така сварка... Словник синонімів української мови
  6. перехожий — ПЕРЕХО́ЖИЙ, а, е. 1. Який іде, переходить з одного місця в інше, перебуває де-небудь під час переходу чи подорожування. На той час лучились у селі перехожі москалі (Мирний, І, 1949, 139); Під осокором, недалеко від будинку, снідали перехожі солдати (Скл. Словник української мови в 11 томах
  7. перехожий — Перехожий, -а, -е Прохожій. Полюбила наша Домаха чумаченька молодого перехожого. МВ. Словник української мови Грінченка