1. Словник синонімів української мови

перехожий

ПЕРЕХО́ЖИЙ (який іде, переходить з одного місця в інше), ПРОХО́ЖИЙ, ПРОХОДЖА́ЛИЙ (ПРОХОЖА́ЛИЙ) розм., ПЕРЕХІДНИ́Й заст. — Полюбила наша Домаха чумаченька перехожого (Марко Вовчок); Зчинилася в Семеновій хаті така сварка, що прохожі люди приоставали й слухали (Лесь Мартович); (Тиміш:) Я собі прохожала людина: сів трохи спочити (С. Васильченко); Раз у баби перехідний москаль ночував (С. Руданський).

ПІШОХІ́Д (той, хто йде пішки), ПІ́ШИЙ, ПІШОХО́ДЕЦЬ рідше, ПІШАНИ́ЦЯ діал., ПІ́ШИЙ- ПІШАНИ́ЦЯ (ПІ́ША- ПІШАНИ́ЦЯ) фольк.; ПЕРЕХО́ЖИЙ (той, хто йде пішки в якомусь напрямку повз когось, щось, через щось). Стіни тут скляні, й крізь них видно міський парк, порожні лави на алеях, повільних пішоходів (Є. Гуцало); Їхали на підводах, хто верхи на конячині охляп, ішли валками піші (А. Головко); Всі оглядали необережного пішоходця, всі впізнали Саватьяна Жигая (А. Шиян); Проходив повз наше село один мимоходець, молодий товариш, пішаниця (О. Копиленко); З видзвоном проносяться тачанки, обганяючи валки піших-пішаниць (О. Гончар); Міський шафар правив мостовий податок із проїжджих і перехожих (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перехожий — перехо́жий іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. перехожий — ЯК ІМ. ПОДОРОЖНІЙ, д. прохожалий; (на прощу) прочанин; (люд) перехідний. Словник синонімів Караванського
  3. перехожий — -а, -е. 1》 Який іде, переходить з одного місця в інше, перебуває де-небудь під час переходу чи подорожування. || Який, переходячи з місця на місце, просить милостиню або йде на богомілля. 2》 у знач. ім. перехожий, -жого, ч.; перехожа, -жої... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перехожий — Перехо́жий, -жа, -же Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. перехожий — ПЕРЕХО́ЖИЙ, а, е. 1. Який іде, переходить з одного місця в інше, перебуває де-небудь під час переходу чи подорожування. На той час лучились у селі перехожі москалі (Панас Мирний); Під осокором, недалеко від будинку, снідали перехожі солдати (С. Словник української мови у 20 томах
  6. перехожий — ПЕРЕХО́ЖИЙ, а, е. 1. Який іде, переходить з одного місця в інше, перебуває де-небудь під час переходу чи подорожування. На той час лучились у селі перехожі москалі (Мирний, І, 1949, 139); Під осокором, недалеко від будинку, снідали перехожі солдати (Скл. Словник української мови в 11 томах
  7. перехожий — Перехожий, -а, -е Прохожій. Полюбила наша Домаха чумаченька молодого перехожого. МВ. Словник української мови Грінченка