перехожий
ЯК ІМ. ПОДОРОЖНІЙ, д. прохожалий; (на прощу) прочанин; (люд) перехідний.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перехожий — перехо́жий іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- перехожий — -а, -е. 1》 Який іде, переходить з одного місця в інше, перебуває де-небудь під час переходу чи подорожування. || Який, переходячи з місця на місце, просить милостиню або йде на богомілля. 2》 у знач. ім. перехожий, -жого, ч.; перехожа, -жої... Великий тлумачний словник сучасної мови
- перехожий — Перехо́жий, -жа, -же Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перехожий — ПЕРЕХО́ЖИЙ, а, е. 1. Який іде, переходить з одного місця в інше, перебуває де-небудь під час переходу чи подорожування. На той час лучились у селі перехожі москалі (Панас Мирний); Під осокором, недалеко від будинку, снідали перехожі солдати (С. Словник української мови у 20 томах
- перехожий — ПЕРЕХО́ЖИЙ (який іде, переходить з одного місця в інше), ПРОХО́ЖИЙ, ПРОХОДЖА́ЛИЙ (ПРОХОЖА́ЛИЙ) розм., ПЕРЕХІДНИ́Й заст. — Полюбила наша Домаха чумаченька перехожого (Марко Вовчок); Зчинилася в Семеновій хаті така сварка... Словник синонімів української мови
- перехожий — ПЕРЕХО́ЖИЙ, а, е. 1. Який іде, переходить з одного місця в інше, перебуває де-небудь під час переходу чи подорожування. На той час лучились у селі перехожі москалі (Мирний, І, 1949, 139); Під осокором, недалеко від будинку, снідали перехожі солдати (Скл. Словник української мови в 11 томах
- перехожий — Перехожий, -а, -е Прохожій. Полюбила наша Домаха чумаченька молодого перехожого. МВ. Словник української мови Грінченка