1. Словник синонімів Караванського

перехоплювати

Переймати, перестрівати, перепиняти, затримувати; (руку) вхоплювати, хапати, (думку) підхоплювати; (сигнал) ловити, переловлювати; (мову) ПЕРЕБИВАТИ; (стан) обхоплювати; (шнурком) стягати; (горло) стискати; (дух) перетинати, захоплювати, займати; ЖМ. (їжу) перекушувати; (за межу) переступати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перехоплювати — перехо́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перехоплювати — див. їсти; хапати Словник синонімів Вусика
  3. перехоплювати — -юю, -юєш, недок., перехопити, -хоплю, -хопиш; мн. перехоплять; док. 1》 перех.Зупинити кого-, що-небудь під час руху. || Затримувати те, що тече. || Наздоганяти у дорозі з метою затримання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перехоплювати — ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕХОПИ́ТИ, хоплю́, хо́пиш; мн. перехо́плять; док. 1. кого, що. Зупинити кого-, що-небудь під час руху. Василіу йде до хати молодої. Тут його перехоплює група хлопців, які вимагають викупу за дівчину (М. Словник української мови у 20 томах
  5. перехоплювати — перехо́плює / перехопи́ло дух кому, у кого. Когось охоплює сильне почуття хвилювання, захоплення і т. ін. Радісний дріж пробігає по тілу, дух тобі перехоплює… Так і є: дядько Роман .. шугає рукою в загадковий свій вузол .. і нарешті з’являється з вузла… яблуко, та яке! (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
  6. перехоплювати — ДІСТА́ТИ що, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь), ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, РОЗДОБУ́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) рідше, ДОБУ́ТИСЯ чого, розм., ЗАПОПА́СТИ розм., ДОСТА́ТИ розм., ПРИХОПИ́ТИ розм., ПРИХВАТИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. перехоплювати — ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕХОПИ́ТИ, хоплю́, хо́пиш; мн. перехо́плять; док. 1. перех. Зупинити кого-, що-небудь під час руху. Василіу йде до хати молодої. Тут його перехоплює група хлопців, які вимагають викупу за дівчину (Чаб., Балкан. Словник української мови в 11 томах
  8. перехоплювати — Перехоплювати, -люю, -єш сов. в. перехопити, -плю, -пиш, гл. 1) Перехватывать, перехватить. 2) Перебивать, перебить, прервать (рѣчь). Ходім уже, бабуню, годі вже! перехопила панночка. МВ. (О. 1862. III. 38). Словник української мови Грінченка