перехоплювати

перехо́плювати

-юю, -юєш, недок., перехопити, -хоплю, -хопиш; мн. перехоплять; док.

1》 перех.Зупинити кого-, що-небудь під час руху.

|| Затримувати те, що тече.

|| Наздоганяти у дорозі з метою затримання.

|| Зустрічати, йдучи напереріз (під час полювання або переслідування).

|| Перегороджувати шлях військам ворога під час війни. Перехопити дорогу.

|| перен. Вибирати зручний, слушний момент.

2》 перех. Брати собі, затримувати в себе те, що переміщається, звичайно беручи його руками.

|| Передавати, перекидати з однієї руки в іншу.

|| Брати, хапати чужу руку або руки в свої з метою припинити якусь дію.

|| Ловити, уловлювати (радіохвилі, проміння і т. ін.).

3》 перех. Затримувати кого-небудь, раніше за інших пропонуючи щось.

|| Захоплювати що-небудь, призначене для інших, випередивши їх.

|| Привласнювати те, що належить іншому або іншим.

|| перен. Ловити, підмічати чий-небудь погляд, рух і т. ін.

4》 перех. і неперех., розм. Перебивати, переривати чию-небудь розповідь, розмову і т. ін.

5》 перех. Обхоплювати рукою або руками кого-, що-небудь.

6》 перех. і без додатка. Стягувати що-небудь в якомусь місці.

|| Обвивати, оперізувати що-небудь чимось.

7》 перех. Розташовуватися поперек чого-небудь.

8》 перех. Здавлювати, стискувати (горло, дихання і т. ін.).

|| Викликати спазм, припиняти на мить дихання.

|| безос.

9》 перех. і без додатка, розм. Нашвидку, мимохідь їсти що-небудь.

10》 перех. Розживатися чимось, діставати що-небудь.

|| Позичати що-небудь на деякий час.

11》 перех., перев. у сполуч. зі сл. духом. Дуже швидко переправляти кого-, що-небудь на другий бік річки, озера і т. ін.

12》 перех. і через що, за що, перен. Виявляти надмірність, не мати почуття міри в чому-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перехоплювати — перехо́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перехоплювати — Переймати, перестрівати, перепиняти, затримувати; (руку) вхоплювати, хапати, (думку) підхоплювати; (сигнал) ловити, переловлювати; (мову) ПЕРЕБИВАТИ; (стан) обхоплювати; (шнурком) стягати; (горло) стискати; (дух) перетинати, захоплювати, займати; ЖМ. (їжу) перекушувати; (за межу) переступати. Словник синонімів Караванського
  3. перехоплювати — див. їсти; хапати Словник синонімів Вусика
  4. перехоплювати — ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕХОПИ́ТИ, хоплю́, хо́пиш; мн. перехо́плять; док. 1. кого, що. Зупинити кого-, що-небудь під час руху. Василіу йде до хати молодої. Тут його перехоплює група хлопців, які вимагають викупу за дівчину (М. Словник української мови у 20 томах
  5. перехоплювати — перехо́плює / перехопи́ло дух кому, у кого. Когось охоплює сильне почуття хвилювання, захоплення і т. ін. Радісний дріж пробігає по тілу, дух тобі перехоплює… Так і є: дядько Роман .. шугає рукою в загадковий свій вузол .. і нарешті з’являється з вузла… яблуко, та яке! (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
  6. перехоплювати — ДІСТА́ТИ що, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь), ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, РОЗДОБУ́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) рідше, ДОБУ́ТИСЯ чого, розм., ЗАПОПА́СТИ розм., ДОСТА́ТИ розм., ПРИХОПИ́ТИ розм., ПРИХВАТИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. перехоплювати — ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕХОПИ́ТИ, хоплю́, хо́пиш; мн. перехо́плять; док. 1. перех. Зупинити кого-, що-небудь під час руху. Василіу йде до хати молодої. Тут його перехоплює група хлопців, які вимагають викупу за дівчину (Чаб., Балкан. Словник української мови в 11 томах
  8. перехоплювати — Перехоплювати, -люю, -єш сов. в. перехопити, -плю, -пиш, гл. 1) Перехватывать, перехватить. 2) Перебивать, перебить, прервать (рѣчь). Ходім уже, бабуню, годі вже! перехопила панночка. МВ. (О. 1862. III. 38). Словник української мови Грінченка