перехідний
ПЕРЕХІДНИ́Й, а́, е́.
1. заст. Який переходить, пересувається з місця на місце.
Раз у баби перехідний Москаль ночував, Устав рано – й за спасибі В баби гуску вкрав (С. Руданський);
Трудно зважити, на що найбільше задивлялись перехідні люди, – чи на ті очі сині, чудові, чи на ту русу косу (Леся Українка).
2. розм. Який передається від одного до іншого.
– Вона [шинель] у мене перехідна. З одного плеча на друге. Весь час кому-небудь доводиться позичать, – посміхнувся Штукаренко (С. Голованівський).
3. Признач. для переходу через щось, через який переходять з одного місця в інше.
Микола лізе по вузькій і хиткій драбині .. Ось перехідний майданчик, потім ще трохи пройти – забій (Д. Ткач);
// Перша з суміжних кімнат.
Ось у цій перехідній кімнаті На їх чекав оспалий повний лікар (І. Вирган).
4. Який є переходом від одного стану до іншого; проміжний.
У вас, мужчин, любов – се річ переходна [перехідна]. А в нас вся жизнь і всі одрадощі вона (П. Куліш);
Другий науковий напрямок [в роботі наукової установи] представлено чотирма комплексними перехідними темами (з газ.);
В мене є надія, що наша літературна мова, як молоде вино, очиститься з часом од шумовиння і стане прозорою й міцною. Така перехідна доба властива багатьом молодим літературам (М. Коцюбинський);
// Який триває деякий час або є тимчасовим.
Реалізм не був би реалізмом, коли б він не вловлював дух часу, не враховував настроїв читачів, в тому числі і настроїв та потреб тимчасових, перехідних (з публіц. літ.).
5. лінгв. Який поєднується з додатком у знахідному відмінку без прийменника (про дієслово).
Перехідні дієслова – дієслова, що вимагають у реченні прямого додатка (з наук. літ.).
6. спец. Який перечисляється, передається на наступний рік.
З виробленої натуральної продукції рослинництва і тваринництва господарство .. утворює страхові й перехідні фонди: насінний, фуражний і продовольчий (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)