перехідний

ПЕРЕХІДНИ́Й, а́, е́.

1. заст. Який переходить, пересувається з місця на місце.

Раз у баби перехідний Москаль ночував, Устав рано – й за спасибі В баби гуску вкрав (С. Руданський);

Трудно зважити, на що найбільше задивлялись перехідні люди, – чи на ті очі сині, чудові, чи на ту русу косу (Леся Українка).

2. розм. Який передається від одного до іншого.

– Вона [шинель] у мене перехідна. З одного плеча на друге. Весь час кому-небудь доводиться позичать, – посміхнувся Штукаренко (С. Голованівський).

3. Признач. для переходу через щось, через який переходять з одного місця в інше.

Микола лізе по вузькій і хиткій драбині .. Ось перехідний майданчик, потім ще трохи пройти – забій (Д. Ткач);

// Перша з суміжних кімнат.

Ось у цій перехідній кімнаті На їх чекав оспалий повний лікар (І. Вирган).

4. Який є переходом від одного стану до іншого; проміжний.

У вас, мужчин, любов – се річ переходна [перехідна]. А в нас вся жизнь і всі одрадощі вона (П. Куліш);

Другий науковий напрямок [в роботі наукової установи] представлено чотирма комплексними перехідними темами (з газ.);

В мене є надія, що наша літературна мова, як молоде вино, очиститься з часом од шумовиння і стане прозорою й міцною. Така перехідна доба властива багатьом молодим літературам (М. Коцюбинський);

// Який триває деякий час або є тимчасовим.

Реалізм не був би реалізмом, коли б він не вловлював дух часу, не враховував настроїв читачів, в тому числі і настроїв та потреб тимчасових, перехідних (з публіц. літ.).

5. лінгв. Який поєднується з додатком у знахідному відмінку без прийменника (про дієслово).

Перехідні дієслова – дієслова, що вимагають у реченні прямого додатка (з наук. літ.).

6. спец. Який перечисляється, передається на наступний рік.

З виробленої натуральної продукції рослинництва і тваринництва господарство .. утворює страхові й перехідні фонди: насінний, фуражний і продовольчий (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перехідний — перехідни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. перехідний — (люд) перехожий; (- кімнату) прохідний; (етап) переходовий, проміжний, тимчасовий. Словник синонімів Караванського
  3. перехідний — [пеиреих'ідний] м. (на) -дному /-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. перехідний — -а, -е. 1》 заст. Який переходить, пересувається з місця на місце. 2》 розм. Який передається від одного до іншого. 3》 Признач. для переходу через щось, через якого переходять з одного місця в інше. || Перша з суміжних кімнат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перехідний — Перехідни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перехідний — ПЕРЕХІДНИ́Й (який є переходом від одного стану до іншого), ПЕРЕХОДО́ВИЙ, ПОСЕРЕ́ДНІЙ, ПРОМІ́ЖНИЙ (який виникає або перебуває між двома періодами, стадіями тощо). Словник синонімів української мови
  7. перехідний — ПЕРЕХІДНИ́Й, а́, е́. 1. заст. Який переходить, пересувається з місця на місце. Раз у баби перехідний Москаль ночував, Устав рано — й за спасибі В баби гуску вкрав (Рудан., Вибр. Словник української мови в 11 томах