перехід

ПЕРЕХІ́Д, хо́ду, ч.

1. Дія за знач. перехо́дити.

– За перехід через кордон я беру тільки по двадцять п'ять карбованців з душі (М. Стельмах);

Парафія стала нікчемна. О. Артемій збіднів, зубожів і почав думати вже про перехід в друге село (І. Нечуй-Левицький);

Хто по-справжньому щасливий з його переходу на життя безмандрівне, осіле, так це, звичайно, вона, мати (О. Гончар);

– Ходім до Левка, – запропонував Галай. – Я йду перебалакати з приводу свого переходу до нього на житло (В. Підмогильний);

Перехід України на нові методи господарювання значно полегшується досвідом Угорщини й Польщі (з газ.);

І несподіваний той перехід од крику до мовчазного плачу вразив Олександра Михайловича (А. Дімаров);

Перехід слів з однієї частини мови в іншу є також одним із способів творення слів (з навч. літ.);

// Визначене місце, у якому дозволяється переходити вулицю.

Отут, на розі, Є перехід, А без сигналу Спішить не слід (І. Муратов).

2. перев. мн. Пересування з одного місця в інше.

Билась [Марта] там з військом. Залягала в горах, робила трудні переходи, невтомима, як найкращий юнак, байдужна до смерті (М. Коцюбинський);

Вони [моряки] подали голос трохи згодом і полонили дівчат веселими пригодами, що траплялися з ними в морі, на великих переходах навкруг Європи (В. Кучер).

3. Відстань між двома зупинками у пішій подорожі, в поході і т. ін.

Зима, холод на дворі, а в його тільки піджачок та чумарчина. А такі переходи здорові од вокзалів до пересилок (А. Тесленко);

Тепер спочивали [юнаки] перед останнім переходом до залізниці (В. Собко);

// Час, за який можна подолати певну відстань.

Роту перекидали з місця на місце. Йшли тим-таки чудернацьким “журавлиним” кроком, роблячи від двадцяти до сорока верст у перехід (З. Тулуб);

Їй важко було мовчати про свого батька, адже він зовсім поруч, в один нічний перехід на конях (В. Земляк).

4. Місце, зручне або пристосоване для того, щоб переправлятися через що-небудь.

Аж одного дня доносять Половецькі рибаки: “Вільні броди й переходи Здовж великої ріки ..” (І. Франко);

– Я занотував. Ось: “За п'ятнадцять кілометрів на схід від Вільви є на гірському переході провалля, звідки взимку йде пара” (О. Донченко);

* Образно. Так, ми мости будуємо у світі.., Щоб друзі тими їздили мостами, Щоб брат до брата броду-переходу У ріках бурноплинних не шукав (М. Рильський).

5. Спеціальна будова або частина будинку, що з'єднує два приміщення, два боки вулиці і т. ін.; коридор, галерея.

Пішли [Еней з Дидоною] к Дидоні до господи Через великі переходи (І. Котляревський);

Хай посвідчать всі парки, кіно і вокзали, Переходи метро хай розкажуть тобі, Як з'являлися очі твої і щезали У невпинній рухливій московській юрбі (Л. Первомайський);

Новий мостовий перехід [через Дніпро] візьме початок від Наддніпрянського шосе (з наук. літ.).

6. Час, коли що-небудь змінюється; ланка, що зв'язує явища, які переходять одне в інше.

Перехід від зими до весни буває завжди для мене критичний (Леся Українка);

Дійшовши до середини зали, вона зупиняється, затуливши на мить очі рукою, вражена гострим переходом від темряви до світла (І. Кочерга).

7. спец. Одна із послідовних дій при обробці чи виробленні чого-небудь.

Частина операції, що виконується одним і тим же різальним інструментом при обробці однієї і тієї ж поверхні без зміни режиму обробки, називається переходом (з навч. літ.).

8. діал. Епілепсія, родимець.

Бідна дитина, як побивається: стогне у третій хаті, аж сюди чутно. Кажуть, у його – переходи (Панас Мирний);

Не звеліла [Катерина] будити дітей у такий час: – Може й перехід напасти від того (Іван Ле).

◇ (1) Перехі́д на ре́йки (д) див. перехо́дити.