1. Словник синонімів української мови

перехід

ЕПІЛЕ́ПСІЯ мед., РОДИ́МЕЦЬ розм., ПАДУ́ЧА розм., ПАДУ́ЧА (ЧО́РНА) ХВОРО́БА (СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧ), ПАДУ́ЧКА розм., ПЕРЕХІ́Д діал. З воріт.. вийшло помалу дівча, схоплене нападом чорної немочі, епілепсії (Ю. Яновський); Уходжу, коли дитина лежить на полу, то так в'ється, так б'ється та кричить, немов на йому.. родимець.. (Панас Мирний); Було в ньому в цю мить щось страшне, як у тих, що носять в собі падучу (О. Гончар); Он стоїть Андрій — він ще не жив, а вже має сухоти. А в Миколки другий рік падуча слабість... (В. Бабляк); — Візьмемо, наприклад, падучку. Був тут один епілептик. Той нам завжди говорив, ніби може мати тих приступів скільки захоче (переклад С. Масляка); Не звеліла (Катерина) будити дітей у такий час: — Може й перехід напасти від того (І. Ле).

КОРИДО́Р (вузький прохід усередині будинку, який з'єднує окремі його кімнати, квартири тощо), КОРИТА́Р діал.; ПАСА́Ж заст. (довгий прохід); ПЕРЕХІ́Д, ГАЛЕРЕ́Я (спеціальна будова або частина будинку, що з'єднує два приміщення). Довгі коридори, залізні східці, що тяглися нагору, привели нас до світлого пасажу, що мав скляний дах (О. Досвітній); Пішли к Дидоні до господи Через великі переходи (І. Котляревський); Семен піднявся по стрімких залізних сходах і опинився на галереї, яка вела до входу в цех (В. Собко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перехід — перехі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. перехід — Переправа, брід, (у горах) перевал; (піший) етап, в-й перемарш; (кордону) порушення; (між будовами) коридор, галерія; (поступовий) переміна; Б. З. напад епілепсії, епілепсія. Словник синонімів Караванського
  3. перехід — [пеиреих’ід] -ходу, м. (на) -ход'і, мн. -ходие, -ход'іў Орфоепічний словник української мови
  4. перехід — -ходу, ч. 1》 Дія за знач. переходити. || Визначене місце, у якому дозволяється переходити вулицю. Підземний перехід — тунель під дорогою, проїжджою частиною вулиці тощо, призначений для руху пішоходів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перехід — Перехі́д, -хо́ду; -хо́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перехід — ПЕРЕХІ́Д, хо́ду, ч. 1. Дія за знач. перехо́дити. – За перехід через кордон я беру тільки по двадцять п'ять карбованців з душі (М. Стельмах); Парафія стала нікчемна. О. Артемій збіднів, зубожів і почав думати вже про перехід в друге село (І. Словник української мови у 20 томах
  7. перехід — перехо́дити (става́ти) / перейти́ (ста́ти) на ре́йки які, чого. Змінювати певний спосіб життя, напрям діяльності і т. ін. — Як там у вас діла на фермі? — На нові рейки переходимо, діду (С. Фразеологічний словник української мови
  8. перехід — ПЕРЕХІ́Д, хо́ду, ч. 1. Дія за знач. перехо́дити. — За перехід через кордон я беру тільки по двадцять п’ять карбованців з душі (Стельмах, Хліб.., 1959, 205); Парафія стала нікчемна. Словник української мови в 11 томах
  9. перехід — Перехід, -хо́ду м. 1) Переходъ, переправа. Нема льоду, нема льоду, нема й переходу, коли тобі люба мила, — бреди й через воду. Чуб. III. 128. То поляки через три ріки три переходи мали. Макс. 2) ? Переходом в чистім полі зацвіли волошки. Чуб. V. Словник української мови Грінченка