перехід

перехі́д

-ходу, ч.

1》 Дія за знач. переходити.

|| Визначене місце, у якому дозволяється переходити вулицю.

Підземний перехід — тунель під дорогою, проїжджою частиною вулиці тощо, призначений для руху пішоходів.

Пішохідний перехід — ділянка проїжджої частини чи спеціальна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу.

2》 перев. у мн. Пересування з одного місця в інше.

3》 Відстань між двома зупинками у пішій подорожі, в поході і т. ін.

|| Час, за який можна подолати певну відстань.

4》 Місце, зручне або пристосоване для того, щоб переправлятися через що-небудь.

5》 Спеціальна будова або частина будинку, що з'єднує два приміщення, два боки вулиці і т. ін.; коридор, галерея.

6》 Час, коли що-небудь змінюється; ланка, що зв'язує явища, які переходять одне в інше.

Електричний перехід — перехідний шар у напівпровідниковому матеріалі між двома ділянками з різними типами електропровідності.

Фазовий перехід — перехід речовини з однієї термодинамічної фази до іншої у разі зміни зовнішніх умов.

7》 спец. Одна з послідовних дій при обробці чи виробленні чого-небудь.

8》 У системах обробки інформації: а) передача керування; б) відхилення від природної послідовності виконання операторів мови в програмі.

Безумовний перехід — перехід у задану точку програми за заздалегідь визначеною адресою.

Умовний перехід — перехід в одну з декількох точок виконання програми в залежності від результату перевірки деяких умов.

9》 Межа двох середовищ з різними фізичними властивостями. 10 діал. Епілепсія, родимець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me