перехідний

ПЕРЕХІДНИ́Й, а́, е́.

1. заст. Який переходить, пересувається з місця на місце.

Раз у баби перехідний Москаль ночував, Устав рано — й за спасибі В баби гуску вкрав (Рудан., Вибр., 1937, 113);

Трудно зважити, на що найбільше задивлялись перехідні люди, — чи на ті очі сині, чудові, чи на ту русу косу (Л. Укр., III, 1952, 581).

2. розм. Який передається від одного до іншого.

— Вона [шинель] у мене перехідна. З одного плеча на друге. Весь час кому-небудь доводиться позичать, — посміхнувся Штукаренко (Голов., Тополя.., 1965, 294).

Перехідни́й [черво́ний] пра́пор — прапор, який присуджується колективу, що завоював першість у змаганні.

— Товариші, ось наш перехідний прапор, — сказала Катя, — ми його завоювали, але втримати його буде важче (Собко, Нам спокій.., 1959, 157).

3. Признач. для переходу через щось, через який переходять з одного місця в інше.

Микола лізе по вузькій і хиткій драбині.. Ось перехідний майданчик, потім ще трохи пройти — забій (Ткач, Плем’я.., 1961, 209);

// Перша з суміжних кімнат.

Ось у цій перехідній кімнаті На їх чекав оспалий повний лікар (Вирган, В розп. літа, 1959, 100).

4. Який є переходом від одного стану до іншого; проміжний.

Імперіалізм є продовженням розвитку капіталізму, його найвищою стадією, перехідною — в певному відношенні — до соціалізму (Ленін, 32, 1973, 112);

В мене є надія, що наша літературна мова, як молоде вино, очиститься з часом од шумовиння і стане прозорою й міцною. Така перехідна доба властива багатьом молодим літературам (Коцюб., III, 1956, 262);

// Який триває деякий час або є тимчасовим.

Реалізм не був би реалізмом, коли б він не вловлював дух часу, не враховував настроїв читачів, в тому числі і настроїв та потреб тимчасових, перехідних (Талант.., 1958, 17).

Перехідни́й пері́од:

а) час у підлітків, який передує дорослому вікові.

Диригент Домєрщиков-Олексієнко голосів у нас не виявив, — ми були тоді саме в перехідному періоді: мені минуло 17 років, а братові було близько 16 (Минуле укр. театру, 1953, 29);

б) час переходу від чого-небудь до чогось іншого (в історії, розвитку і т. ін.).

5. грам. Який поєднується з додатком у знахідному відмінку без прийменника (про дієслово).

Перехідні дієслова — дієслова, що вимагають у реченні прямого додатка (Сл. лінгв. терм., 1957, 118).

6. спец. Який перечисляється, передається на наступний рік.

Для засівання 330-440 тисяч гектарів щороку потрібно 130-140 тисяч центнерів насіння [картоплі] і до 20 тисяч центнерів насіння перехідного фонду (Колг. Укр., 9, 1956, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перехідний — перехідни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. перехідний — (люд) перехожий; (- кімнату) прохідний; (етап) переходовий, проміжний, тимчасовий. Словник синонімів Караванського
  3. перехідний — [пеиреих'ідний] м. (на) -дному /-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. перехідний — -а, -е. 1》 заст. Який переходить, пересувається з місця на місце. 2》 розм. Який передається від одного до іншого. 3》 Признач. для переходу через щось, через якого переходять з одного місця в інше. || Перша з суміжних кімнат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перехідний — Перехідни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перехідний — ПЕРЕХІДНИ́Й, а́, е́. 1. заст. Який переходить, пересувається з місця на місце. Раз у баби перехідний Москаль ночував, Устав рано – й за спасибі В баби гуску вкрав (С. Словник української мови у 20 томах
  7. перехідний — ПЕРЕХІДНИ́Й (який є переходом від одного стану до іншого), ПЕРЕХОДО́ВИЙ, ПОСЕРЕ́ДНІЙ, ПРОМІ́ЖНИЙ (який виникає або перебуває між двома періодами, стадіями тощо). Словник синонімів української мови