перецвілий
ПЕРЕЦВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до перецвісти́.
У порівнянні з перецвілою вже, чорнявою Маринею біло-рожева Ольга.. видалась Павлині напрочуд гарною (Вільде, Сестри.., 1958, 345);
// У знач. прикм.
Сухими пуп’янками темніла перецвіла волошка (Стельмах, На .. землі, 1949, 216);
Я навіть чую, як він [хліб] дихає, Зеленим зводиться лицем, Щоб серце радувать не крихою, Не перецвілим сухарцем (Мал., Полудень.., 1960, 126);
Чим глибше врізається в землю Кузьма Осадчий, тим виразніше стає видно йому, що курган цей, мов книга, складений сторінками-пластовнями: шар землі, а під ним шар перецвілої трави морської (Гончар, Тронка, 1963, 285).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перецвілий — перецві́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- перецвілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до перецвісти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перецвілий — ПЕРЕЦВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до перецвісти́. * Образно. У порівнянні з перецвілою вже, чорнявою Маринею біло-рожева Ольга .. видалась Павлині напрочуд гарною (Ірина Вільде); // у знач. прикм. Сухими пуп'янками темніла перецвіла волошка (М. Словник української мови у 20 томах