перешіптування
ПЕРЕШІ́ПТУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. переші́птуватися і звуки, утворювані цією дією.
Руфін мовчки стискає руки, ламаючи пальці. В громаді зітхання, сльози, тривожне перешіптування (Леся Українка);
Танк круто повернувся і під таємниче перешіптування румунських солдатів .. зник так само блискавично, як і з'явився (Я. Качура);
* Образно. За греблею, що перетинала неширокий видолок лугу, темніло громаддя старих осокорів, в його перешіптуванні з вітром, у пахощах кори і гілок уже вчувалось життя (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)