перешіптування
ПЕРЕШІ́ПТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. переші́птуватися і звуки, утворювані цією дією.
Руфін мовчки стискає руки, ламлючи пальці. В громаді зітхання, сльози, тривожне перешіптування (Л. Укр., II, 1951, 465);
Танк круто повернувся і під таємниче перешіптування румунських солдатів, захоплених потужністю радянської зброї, зник так само блискавично, як і з’явився (Кач., Вибр., 1947, 118);
*Образно. За греблею, що перетинала неширокий видолок лугу, темніло громаддя старих осокорів, в його перешіптуванні з вітром, у пахощах кори і гілок уже вчувалось життя (Стельмах, Правда.., 1961, 50).
Словник української мови (СУМ-11)