перкусія
ПЕРКУ́СІЯ, ї, ж.
1. мед. Вистукування тіла людини пальцями або спеціальним молоточком для визначення стану її внутрішніх органів на підставі утворюваних при цьому звуків.
Засновником перкусії – одного з класичних методів клінічного дослідження – є австрійський лікар Леопольд Ауенбруггер (1722–1809). Подальший поступальний хід розвитку вчення про перкусію грудної клітки є результатом спільної праці вчених різних країн (з наук. літ.);
Сучасний лікар-кардіолог не може обмежитися методом вислуховування та вистукування (перкусія) (з наук.-попул. літ.).
2. муз.
Словник української мови (СУМ-20)